"Пам'яті нашого дорогого Володі"...
Червень 2014 року... Випускники прощалися із рідною школою і мали такі грандіозні плани на подальше життя...
Соломний Володимир - добрий, завжди усміхнений хлопчина, душа класу, чорнявенький із блискучими очима, у яких завжди вогник позитиву. Його любили всі, бо був таким, що можна сміливо йти у розвідку. А ще де брався у нього отой тонкий гумор? Підтримає, розрадить. На змагання та конкурси не треба умовляти- завжди в команді, завжди в строю... Руки роботящі та серце гаряче... Що можна ще сказати? Тільки б жити та й жити...
Отак прощалися ми класом та не думали, що попереду страшна війна і забере вона нашого Володю, а нам лишить страшні шрами втрати, біль та жаль.
Володимир Соломний- справжній патріот України, воїн світла та добра. Ми пам'ятатимемо тебе завжди!
Плаче мати в чорній хустці- сина вже немає... "Пливе кача по Тисині" - пісня серце крає. Сльози ллються-душа плаче, хто поверне сина? Він загинув за майбутнє, світле України...