11 років окупації Криму
20 лютого 2014 року, на тлі трагічних подій у центрі Києва, розпочинається давно спланована кремлем спецоперація з окупації Кримського півострова.
23 лютого в Севастополі розпочалася активна фаза військової операції. На головній площі міста відбувся 20-тисячний мітинг проросійських сил, де новим головою міської державної адміністрації Севастополя «обрали» громадянина росії бізнесмена .Цього ж дня на під’їздах до міста війська Чорноморського флоту виставили протитанкові їжаки, а на півострів почали масово стягувати військову техніку й терористичні підрозділи російської армії.
26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України.
Тепер у цей день – 26 лютого – на вшанування мужності й героїзму учасників мітингу в Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України ми відзначаємо День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (встановлений у 2020 році Указом Президента України № 58).
Під ранок 27 лютого 2014 року «невідомі» озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків захоплюють будівлі Верховної Ради та Уряду Автономної Республіки Крим і вивішують на них російські прапори. Одночасно російськими військовими були захоплені Сімферопольський аеропорт, Керченська поромна переправа та інші стратегічні об’єкти, а також блоковані дії українських військ.
Перед тим, 1 березня 2014 року, Рада Федерації схвалила звернення путіна щодо дозволу на використання збройних сил росії на території України. Після цього регулярні російські війська здійснили захоплення ключових об’єктів: засобів масової інформації, установ зв’язку, аеропортів, паромної переправи в Керчі. Вони також блокували українські військові частини та військово-морські бази, де дислокувалися кораблі ВМС України. Окрім цього, російські сили взяли під контроль адміністративні будівлі та транспортні магістралі.
18 березня було підписано так званий «договір про прийняття Криму до складу росії».